Микола Сом

Віртуальна виставка
Життєвий шлях
Дати життя: 05.01.1935 - 27.03.2013

Де народився?
В полі за селом
Мене красива мати спородила...
...Національність? Звісна річ, яка,
Вона відома друзям і сусідам,
Як наша мова, ніжна і м'яка,
Я — українець з прадіда і діда.
...Іще нема медалей, орденів,
Та я омріяв чесну нагороду —
Щоб на багато велелюдних днів
Потрібним бути рідному народу.
Де я живу? У рідній стороні.
Що я роблю? Словами молодими
Малюю ніжно я свої пісні,
Аби вони та й стали не моїми...
Б'ю чолом!

Микола СОМ


Біографія

Микола Данилович Сом народився 5 січня 1935 року в селі Требухів Броварського району Київської області в родині сільського коваля. Навчався в Требухівській школі та на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Потому працював у редакціях газет "Нафтовик Борислава", "Вечірній Київ", "Друг читача", "Слово просвіти", в журналі "Ранок", в "Укрконцерті", у видавництві "Музична Україна", в кабінеті молодого автора Спілки письменників України. Вчителював у рідному селі та в київських школах. Останні 10 років життя працював на посаді завідувача сектору популяризації літератури в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки м. Києва.

Микола Сом - автор багатьох поетичних книг: "Йду на побачення", "Хроніка воєнного дитинства", "Присвяти і послання", "Сто епітафій", книжок прози "З матір'ю на самоті" та "Як я Сталіна хоронив", а також відомих ліричних пісень. Ось як про його пісні відгукувався видатний композитор Платон Майборода: "Миколу Сома знають і люблять в народі як самобутнього поета, а також співавтора багатьох хороших пісень. Згадаймо хоча б ніжну "Мрію" ("Без вітру не родить жито") із музикою О. Сандлера, яку співають не лише у нас, а й за рубежем - в Австралії, Канаді та в Америці, - його ж "Вишиванку" та "Пливе Дніпро до моря синього". Широко популярна патетична "Дума про землю" (музика В. Верменича), сповнена ніжності "Вірна дружина моя" (музика О. Левицького), схвильовано-піднесена "Ода матерям" (написана разом з О. Білашем).

Протягом 24 років мелодійною колисковою "Рученьки,ніженьки" Миколи Сома завершувалася популярна телепередача "На добраніч, діти". Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах "Коли починається юність", "Хлопчики", "Артист із Коханівки", "Чорноморочка", "Місяць травень", "Їхали ми, їхали" та інших.
Вікіпедія про Миколу Сома
Творча спадщина
"Я нічого не писав від себе. Лише записував почуте і відчуте. Усе найкраще з мого творчого доробку більше належить фольклору — усній народній творчості"
М. Сом
"Рученьки, ніженьки"
Заходить до хати зоря-зоряниця
І гомін стихає кругом.
І місяць злітає неначе жар-птиця
Над тихим і ніжним вікном.

Рученьки, ніженьки, лагідні очі,
Спокійної ночі, скінчилася гра
Рученьки, ніженьки, лагідні очі,
Спокійної ночі, спати пора

Хай сниться вам, діти, дідусева казка,
В якої щасливий кінець.
Хай батькова сила і мамина ласка
Дійдуть до маленьких сердець.
Колискова "Рученьки, ніженьки" Слова: Микола Сом Музика: Оскар Сандлер Виконує: Микола Кондратюк
На світлині: Микола Сом з примірником дитячого журналу «Малятко», де були надруковані слова і ноти до «Колискової»

"Вишиванка"

З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку клала.

Ой, та чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.

Як піду я ввечері на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.

З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.

Пісня "Вишиванка"
Слова: Микола Сом Музика: Оскар Сандлер Виконує: Народний вокально-фольклорний ансамбль “Дивоструни”.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва
Відділ нових інформаційних технологій
Україна, 04053, м. Київ
вул. Олександра Кониського, 83-85
тел.: 486 83 61
e-mail: lubibl@ukr.net
www. lukl.kyiv.ua
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website